Людину виховує все. Але головною виховною силою є школа. У ній здійснюється цілеспрямований педагогічний процес. Цей процес здійснюють спеціально підготовлені люди, він є керованим процесом. Учитель як головна особа в управлінні цим процесом визначає цілі та завдання виховання школяра як Громадянина Вітчизни.Формування вільного громадянина демократичної держави, якого характеризують сукупність суспільно значущих якостей особистості, в числі яких розвинений громадянський обов'язок і відповідальність, повага і прийняття прав і обов'язків демократичного суспільства, повага до його законами - провідна мета всієї виховної системи. Але це стратегічна мета. Тактичні цілі визначаються з урахуванням умов і завдань виховного процесу. Тактичні мети виступають доповнюють сутність генеральної мети.
Новий час породжує і нові проблеми, вже вкотре випробовують на міцність систему освіти. Міф про всесилля ринку привів до перекосів у життєдіяльності шкіл. Під впливом підвищеного прагматизму деформуються самі мети освіти, які зводяться до накачуванні молодого покоління інформацією і до вироблення навичок, що забезпечують діловий успіх. Що ж до високих моральних принципів, то питання вирішується просто - морально те, що приносить дохід.
Пропагується «Дітоцентризм», що веде до зменшення ролі педагога. Йому сьогодні відмовлено в активної позиції, бо дитина проголошений виключно суб'єктом власного розвитку. Завдання вчителя полягає нібито в тому, щоб створювати умови для вільного, самостійного розвитку учня і виступати в ролі консультанта або в ролі посередника між учнем і підручником.
В середовищі учнів протікають процеси, раніше невідомі школі: потужне розшарування дітей за соціальною ознакою, появу дітей нового типу - школярів -- «Дітей дикого ринку».
уйнування колишньої виховної системи призвело до виникнення «чорної діри». Назріла гостра необхідність створення нової виховної системи, адекватної новому часу. Нова виховна система повинна бути орієнтована на виховання Громадянина.
Виховання Громадянина Вітчизни є об'єктивною необхідністю. Ця необхідність випливає з бачення кінцевих цілей педагогічного процесу, коли результатом його стає громадянин, «що має гарантованої державою сукупністю прав і обов'язків, привержений ідеалам демократії, ідеям соціального партнерства, яка поважає національні і особистісні свободи як оточуючих, так і свої, громадянин, для якого пріоритетним стає повага до законів держави; громадянин, якого характеризує здатність до різноманітною і продуктивної діяльності на благо суспільства і держави, на благо особистості. (А. С. Гаязов).
Виховання Громадянина є спільною метою освітньої системи Ця мета знайшла відображення в Законі України «Про освіту». Виховання громадянськості є одним з основних принципів державної політики в галузі освіти (ст. 2).
Аналіз педагогічних досліджень і практики громадянського виховання учнів свідчить про зростаючий інтерес до проблеми формування громадянина. Значний інтерес до цієї проблеми виявляють розвинені демократичні країни Європи та Америки.
Виховання Громадянина здійснюється в процесі громадянської освіти. Існують різні підходи до громадянської освіти, що розглядається: 1) як комплексна частина соціальних наук; 2) комплексна дисципліна, що виходить за рамки соціальних наук.
В якості основних напрямків громадянської освіти зарубіжні вчені виділяють політичне виховання, правове навчання, виховання поваги до прав людини та відповідальності перед суспільством, екологічна освіта та виховання культури міжнаціонального спілкування.
В США розроблені національні стандарти з суспільствознавства, які спрямовані на засвоєння учнями цінностей американського суспільства, формування громадянських якостей.
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар